Целюліт - це розлад сполучної тканини, що вражає понад 90-95% жінок, що становить 1,7 мільярда жінок у всьому світі. Він виникає внаслідок хронічного запального процесу, вторинного по відношенню до гормональної активності менструального циклу, що провокує безперервну деструкцію колагену (Le Quere et al., 2014). Ці зміни призводять до подальшого збільшення продукції колагену, що характерно для фібросклеротичного стану в області живота, стегон та боків (Rossi and Vergnanini, 2000).

Подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження було проведено за участю 41 здорової жінки з целюлітом віком від 31 до 50 років з видимими жировими вузлами на животі та/або стегнах. Жінки були розділені на дві групи: група пацієнток (n=21), яка отримувала перорально 40 мг (560 МО СОД) СОД на добу, та група пацієнток (n=20), яка отримувала плацебо, протягом 56 днів. Зовнішній вигляд поверхні шкіри оцінювали на предмет целюліту шляхом підрахунку жирових вузлів без розтяжок за лінійною неструктурованою шкалою від 8 до 10. При порівнянні з вихідним значенням (0-й день, Д0) пероральне застосування СОД значно зменшило жирові вузли на стегнах на 9,5% і на 11,3%, відповідно, на 28-й день (Д28) та на 56-й день (Д56) (див. мал.) (Schmitt et al., 2012).

Механізм дії СОД на експлантати жирової тканини у людини вивчали в іншому дослідженні. До культури жирових клітин додавали кілька доз СОД (що відповідали 0,1, 1 та 100 МО/мл) та вимірювали метаболізм адипоцитів. СОД в дозах 1 та 100 МО/мл значно стимулювала ліполіз на 21% та 94% порівняно з контрольною групою (див. мал.) (Le Quere, 2013).

Науково доведено, що СОД ефективно зменшує розмір адипоцитів в експлантатах жирової тканини у жінок. В дозі 100 МО/мл СОД значно зменшує розмір жирових клітин на 7,5% порівняно з контрольною групою (Le Quere, 2013).